Компенсація за пошкоджене та знищене житло під час війни: куди звертатись

Українці можуть звертатись до Міжнародного реєстру збитків. Що відомо?

Війна в Україні

Українці мають можливість подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України Наразі вже працюють шість нових категорій.

Коли почнуть виплачувати гроші та хто зможе їх отримати — у матеріалі ТСН.

Олена з Бахмута розповіла свою історію

Бахмутянка Олена проводить екскурсію своїм новим помешканням. Минулого року її разом із сином Жориком і донечкою Маргаритою поселили в містечку Хансена. Це житловий квартал під Києвом збудований коштом американського філантропа Делл Лой Хансена.

Сьогодні вона згадує, як тікаючи з Бахмута в лютому 2022 року, залишила трикімнатну квартиру та роботу. Разом із чоловіком, сином та сусідами вони рушили на захід. Там родина розділилась.

«Так сталося, що чоловік вирішив піти на війну, а я, вагітна, поїхала з дитиною в евакуацію до Польщі», — каже Олена.

Невдовзі вона народила у Варшаві дівчинку і вирішила повернутися до України. І цей час збігся з окупацією росіянами її рідного міста. Тож Олена однією з перших звернулася до міжнародного реєстру збитків. Це така міжнародна організація, яка збирає інформацію про завдані агресією Росії матеріальні та інші втрати з метою в майбутньому виставити їй рахунок.

Будинок, де живе Олена / © ТСН

Як збирають інформацію про збитки, які завдала Росія

Маркіян Ключковський — виконавчий директор реєстру збитків. Каже, що інформацію про втрати майна збирають іще з минулого року. Наразі зареєстровано більш як двадцять тисяч звернень. Тож наступним кроком буде створення міжнародної комісії, яка оцінюватиме збитки. А вже потім буде організовано фонд, гроші з якого будуть спрямовані на їх відшкодування

«Поки що немає практичного механізму, як це зробити. Багато обговорень про використання заморожених активів Російської Федерації, є інші механізми. Ця робота ще триває, однозначних відповідей поки що немає, але, знову-таки, головне для нас на цьому етапі — це те, що всі солідарні в одному», — каже він.

Уже працюють дев’ять категорій збитків. Їх можуть подавати як фізичні, так і юридичні особи:

  • вимушене внутрішнє переселення

  • смерть близького члена сім’ї

  • зникнення безвісти близького члена родини

  • серйозні тілесні ушкодження

  • сексуальне насильство

  • катування або нелюдське поводження

  • позбавлення свободи

  • примусова праця або служба

  • пошкодження або знищення житлового нерухомого майна.

Згодом перелік і класифікацію злочинів росіян буде розширено до сорока пунктів. Звертатися до «реєстру збитків» закликають і в Міністерстві юстиції.

Також чиновники кажуть, що працюють над спрощенням процесу реєстрації. Наразі подати заявку можна через портал «Дія» або через ЦНАП. Дані про збитки, зареєстровані на порталі «Є-відновлення», мають підтягуватись автоматично.

Наші співрозмовники кажуть, що працюють над тим, щоби відшкодування почалися максимально швидко. Але визнають — без допомоги міжнародних партнерів буде складно змусити росіян платити. Тож початок цих виплат може розтягнутися на роки.

Приклад компенсацій втрат через війну

Є приклади компенсацій збитків завдані війною і в історії України. Історикиня Світлана Даценко нагадує, що після поразки в Другій світовій війні — Німеччина ще й досі виплачує репарації. Спочатку борги стягнув Радянський союз. Щоправда, про компенсації для людей тоді не йшлося.

«Була визначена сума завданих збитків Німеччиною, зокрема фігурує цифра в 450 мільярдів рублів. Це збитки, які завдані були у СРСР за час окупації території Німеччиною. І це відшкодування відбувалося, як компенсація здійснювалася, як грошима, так і матеріальними цінностями, розробками чи, наприклад, обладнаннями підприємств», — каже історикиня.

А після розпаду СРСР звернутися по компенсацію змогли і звичайні громадяни. Передовсім — жертви Голокосту та «остарбайтери» — примусово вивезені робітники.

Перед певними труднощами під час реєстрації в міжнародному реєстрі відшкодування збитків постала і пані Олена. Її заявку система не приймала через перейменування вулиць у місті Бахмут. У паперових документах були одні назви, в онлайн реєстрах — інші.

Чекає Олена і на компенсацію від держави Україна, і на спрощення оформлення документів для підтвердження ВПО. А поки війна триває, її чоловік захищає Україну на фронті, а діти зростають у квартирі, в містечку для біженців під Києвом.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: НАЖИВО ТСН З АЛЛОЮ МАЗУР! НОВИНИ ПІДСУМКИ 2 ТРАВНЯ – П’ЯТНИЦЯ

Share

Рекомендуємо почитати:

Залишити відповідь