На Україну чекають важкі осінь і зима: Жданов попередив про мету та цілі Путіна
Росія завдала наймасштабнішого удару по Україні — чого очікувати далі.
Росія завдала наймасштабнішого удару по Україні від початку повномасштабної війни. В ніч проти 7 вересня армія РФ випустила 810 ударних дронів, 13 крилатих і балістичних ракет. Ворог повернувся до атак по енергетиці та продовжує тероризувати і вбивати цивільних українців з новою силою.
Якою будуть осінь і зима 2025–2026, чи варто вже готуватися до тривалих відключень світла внаслідок атак, як часто Росія зможе завдавати таких потужних ударів і чого очікувати далі — розповідає ТСН.ua.
РФ завдала наймасштабнішого удару по Україні: чого очікувати далі
Головною особливістю останнього комбінованого ракетно-дронового удару по Україні була масованість. Про це в коментарі сайту ТСН.ua розповів військовий експерт Олег Жданов.
«Я згадав Другу світову війну, коли Сталін віддав наказ, що треба перевести економіку на воєнні рейки, і тоді навіть меблеві фабрики почали робити літаки. Пілоти в деяких частинах були шоковані, коли побачили під обшивкою літака дерев’яні каркаси, які робили на цих фабриках. Приблизно те ж саме відбувається сьогодні в Росії. Потужність виробництва просто разюча. Вони збирають ці дрони, тому масованістю вони можуть просто задавити», — каже Олег Жданов.
За його словами, російська армія ніколи не скидала українську енергетику з пріоритетних цілей. Він пояснює, що це один зі способів тиску на цивільних.
«Вони розуміють, що на полі бою, навіть якщо вони гіпотетично переб’ють усю нашу армію, знову хтось піде воювати. І політично Україна не погоджуватиметься на умови. Тому треба сформувати суспільну думку. Для цього треба тиснути на цивільне населення. Звідси й такі масовані нальоти, звідти така географія цілей — від приватних будинків до об’єктів енергетики. А за рахунок масованості вони можуть покрити більшу частину переліку цих об’єктів», — каже експерт.
Що буде далі, будуть українці сидіти взимку без світла чи ні — це залежить суто від щільності нашої протиповітряної оборони (ППО) та її витривалості.
«Тому що позавчора вночі (7 вересня) була така кількість дронів, що о четвертій ранку, коли вже прилетіли крилаті ракети, крім кулеметів, більше нічого не працювало. Все вже було вистріляно, випущено і так далі. І влучання в Кабінет міністрів теж могло статися за рахунок нестачі вогневих засобів силам ППО», — каже Олег Жданов.
Надалі ситуація, зокрема з можливими відключеннями світла внаслідок ударів, залежатиме від інтенсивності атак і спроможності РФ до накопичення дронів. Водночас Росія показала технічну спроможність випустити понад 800 безпілотників протягом однієї ночі, зазначив військовий експерт.
«Для них це можлива цифра — ось що для нас головне в цьому нальоті. Зазвичай десь о 9-й, о 10-й, чи навіть о 8-й вечора ми вже читаємо перші повідомлення, що здійснені пуски з площадок дронів. Але ніхто з нас із вами не може вгадати, зупиняться вони чи пуски триватимуть, доки кількість дронів не зросте до 200, 400 чи 800. Ось у цьому проблема. Вони показали, що вони технічно здатні випустити таку кількість дронів. Для нас це дуже погано», — каже Олег Жданов.
На Україну чекають чергові важкі осінь і зима
На Україну чекають важкі осінь і зима, ймовірно, з відключеннями світла внаслідок російських ударів, каже військовий експерт. Це підтверджує й остання атака РФ у ніч проти 8 вересня по Трипільській ТЕЦ у місті Українка на Київщині.
«ТЕЦ знову під ударом не просто так. Вони розуміють, що вибивання теплових електростанцій, гідроелектростанцій призводить до зупинки атомних енергоблоків. Атомні енергоблоки не зможуть працювати без теплових і гідроелектростанцій, оскільки вони не здатні реагувати на різкі зміни навантаження в мережі», — пояснює експерт.
Армія РФ, найімовірніше, здатна завдавати масованих комбінованих ударів по Україні кілька разів на тиждень. Однак точний прогноз зробити важко, пояснює Олег Жданов, адже дані від розвідки про потужності російського виробництва різняться.
«А від цього залежить здатність накопичувати ці дрони для завдавання ударів. І відповідно на ці здатності накопичування ми робимо прогнози, скільки разів на тиждень. Скібіцький (Вадим Скібіцький, заступник начальника ГУР — ред.) у своєму інтерв’ю казав, що 6–8 діб між такими масованими ударами може бути періодичність з боку РФ. Тож давайте залишимося на цій цифрі», — каже експерт.
Він додає, що найбільша проблема російських ударів — у кількості повітряних цілей, які запускає ворог:
«Коли один, два, навіть п’ять „Шахедів“ ідуть на ціль, то це одне — половину зіб’ють, а решта з зарядом у 50 кілограмів, вона не завдасть такої шкоди. А коли йдуть 20–30 „Шахедів“, і один за одним, якщо перший влучить, то всі наступні за ним, вони просто збільшуватимуть шкоду, розповсюджуватимуть і пожежу, і руйнування. Ось у чому проблема. І навіщо РФ дорогі ракети, якщо можна завдяки китайській допомозі клепати сотнями ці дрони і формувати оці удари по наших об’єктах».
Олег Жданов нагадав, що Україна витратила десятки мільярдів гривень на захист енергетичних об’єктів від атак РФ. За його словами, останні атаки можуть стати перевіркою, наскільки вони захищені та чого очікувати далі.
«Трипільська ТЕЦ може стати таким лакмусовим папірцем. Це станція, від якої залежить постачання електрики для Київської області і навіть для частини Києва. Наскільки вона захищена, де кевларові сітки розтягнуті, де побудовані захисні споруди у вигляді бетонних стін чи парканів, які брали б на себе перший удар ракети, захищаючи ті ж самі трансформатори, розподільчі вузли і решту. Відкритої інформації немає, щоб можна було проаналізувати, наскільки вони захищені. Гроші виділялися, якщо не мільярди, то сотні мільйонів гривень на будівництво цих захисних споруд», — каже військовий експерт.
