Робота в Україні: як компанії через війну шукають нових працівників
Український ринок праці через війну стикається із викликами. Яка ситуація?
Через війну український ринок праці постав перед купою викликів. І боротися з ними компаніям доводиться подекуди нестандартними методами.
Про це йдеться у матеріалі кореспондента ТСН Олександра Романюка.
Жінки керують технікою, працюють у цеху або ж майстрами. Те, що 10 років тому видавалось дивиною — уже реальність на найбільшому металургійному комбінаті України.
Велика війна, визнають тут, чимало змінила на ринку праці. Частина чоловіків-співробітників — мобілізувалася. У всій країні — відчувається брак кадрів. Та й сама гірничо-металургійна галузь ніколи не вважалася жіночою. Якщо раніше працівники-чоловіки подекуди із подивом сприймали появу нових співробітниць, то сьогодні — усе інакше.
Наприклад, у місті можна побачити білборди із жінками-працівницями. Також кандидаток готові навчати обраній професії. Результат уже є. Нині третина співробітників меткомбінату — жінки. Частина — на керівних посадах. Це один із варіантів, як сьогодні бізнес може вирішувати проблему із кадрами. Ними діляться керівники сотень українських компаній на HR-саміті. Бо досвід інших, визнає організатор події Олександр Полянчук, може допомогти вистояти у найскладніший час.
«Чимало провідних компаній нині велику увагу приділяють персоналу. Їхньому розвитку. Шукають нестандартні рішення. І наше завдання — поділитися цим досвідом, зробити так, аби бізнес працював і розвивався навіть у складних умовах», — каже організатор ALEX POLIN HR SUMMIT Олександр Полянчук.
Олексій — один із керівників великої консалтингової мережі, що шукає топ-менеджерів для компаній. Каже, міграція, війна, постійний стрес — усе це неабияк впливає на українських працівників. Тому принцип — керівник головний більше не працює.
«Останнім часом у моделях компетенцій у нас побутують такі компетенції — як турбота чи вміння активно слухати і це переважає інколи такі вміння як навички комунікації», — каже Олексій Онищук.
Такий принцип уже давно впровадили у Мінцифри, каже її очільник Михайло Федоров. Формування внутрішньої культури, мотивація, розвиток і підтримка людей. Все це дозволяє працювати ефективніше і на максимумі. Брак кадрів — частково компенсує і діджиталізація. Наприклад, міністерство пілотує AI-асистента для вакансій.
Молоді фахівці — це ще один напрям, який може стати корисним для українського бізнесу. Чимало компаній уже почали готувати їх зі шкільних чи університетських років.
В 1+1 медіа, наприклад, ще із 2015 року діє програма стажування. Компанія чимало інвестує у навчання молоді. Замість викладачів теорії — люди із унікальним досвідом у медіа. Тож стажери одразу отримують практику– а медіагрупа свіжі креативні ідеї.
«Вони приносять новий досвід молоді, нові якісь тренди, нові якісь технології, які молодь зараз дуже любить застосовувати. З іншого боку, вони адаптуються, бачать, як це звично тут у компанії, і ви отримуєте готового фахівця, саме адаптованого, лояльного, якому цікаво», — каже директорка із персоналу 1+1 MEDIA Ольга Мусійко.
Інтеграція ветеранів — ще один із ключових моментів, про який має дбати кожна компанія. І мова не лише про робочі місця. А й турботу про героїв. Час, психологічна підтримка і розуміння — про всі ці аспекти держава та бізнес мають спільно дбати і під час війни і після її закінчення.
Але український досвід, хоч і важкий, кажуть учасники саміту, та все ж дає бізнесу чіткий сигнал. Нестандартні рішення, швидкість, гнучкість та людяність допомагають долати будь-які виклики.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: “РОТ у ШОКОЛАДІ, а ЗУБИ “СКЛАДЕНІ” в СУМКУ”: подробиці трагедії з українською моделлю в Дубаї!
